Die Reste der Germanen am schwarzen Meere - eine ethnologische Untersuchung;
Halle [Niemeyer] 1896, S. 127ff.
Non possum hoc loco praeterire, quae de gente accepi, quae
etiamnum
incolit Tauricam Chersonesum, quam saepe audiveram sermone, moribus,
ore
denique ipso et corporis habitu, originem Germanicam referre. Itaque me
diu cupiditas tenuit videndi ab ea gente aliquem, et si fieri posset
inde
eruendi aliquid quod ea lingua scriptum esset, sed hoc consequi non
potui.
Casus tamen utcunque desiderio meo satisfecit. Cum essent duo huc
illinc
delegati, qui nescio quas querelas nomine eius gentis ad principem
deferrent,
meique interpretes in eos incidissent, memores quid eis mandassem si id
usu veniret, ad prandium illos ad me adduxerunt.
Alter erat procerior, toto ore ingenuam quandam simplicitatem
praeferens,
ut Flander videretur aut Batavus: alter erat brevior, compactiore
corpore,
colore fusco, ortu et sermone Graecus, sed qui frequenti commercio non
contemnendum eius linguae usum haberet, nam superior vicinitate, et
frequenti
Graecorum consuetudine sic eorum sermonem imbiberat, ut popularis sui
esset
oblitus, interrogatus de natura et moribus illorum populorum,
congruentia
respondebat. Aiebat gentem esse bellicosam, quae complures pagos
hodieque
incoleret, ex quibus Tartarorum regulus, cum expediret, octingentos
pedites
sclopetarios scriberet, praecipuum suarum copiarum firmamentum:
primarias
eorum urbes, alteram Mancup vocari, alteram Sciuarin. Ad haec multa de
Tartaris eorumque barbarie: in quibus tamen singulari sapientia non
paucos
reperiri memorabat. Nam de rebus gravissimis interrogatos, breviter
atque
apposite respondere.
Ea de caussa non temere dictitare Turcas, reliquas quidem nationes
scriptam in libris habere sapientiam, Tartaros libros suos devorasse,
ideo
in pectoribus eam habere reconditam, quam promat cum opus sit, et
veluti
divina fundant oracula. Eosdem esse perquam immundis moribus: si
iurulentum
aliquid apponatur in mensa, nulla requirere coclearia, sed ius vola
manus
haurire. Enectorum equorum carnem devorare, nullo foco admotam, offas
tantum
sub equestri sella explicare, quibus equino calore tepefactis tanquam
opipare
conditis vesci. Gentis regulum e mensa argentea cibum capere, primum
inferri
ferculum caput equi, ut et postremum, quemadmodum apud nos primo
novissimoque
loco honos habetur butyro.
Nunc adscribam pauca vocabula de multis quae Germanica reddebat, nam
haud minus multorum plane diversa a nostris erat forma: sive quod eius
linguae natura id ferat, sive quod eum fugiebat memoria et peregrina
cum
vernaculis mutabat: omnibus vero dictionibus praeponebat articulum tho
aut the. Nostratia aut parum differentia haec erant
Broe.
Panis.
Tag.
Dies.
Plut.
Sanguis.
Oeghene.
Oculi.
Stul.
Sedes.
Bars.
Barba.
Hus.
Domus.
Handa.
Manus.
Wingart.
Vitis.
Boga.
Arcus.
Reghen.
Pluvia.
Miera.
Formica.
Bruder.
Frater.
Rinck
sive[.]
Schuuester.
Soror.
Ringo.
Annulus.
Alt.
Senex.
Brunna.
Fons.
Wintch.
Ventus.
Waghen.
Currus.
Siluir.
Argentum.
Apel.
Pomum.
Goltz.
Aurum.
Schieten.
Mittere
sagittam.
Kor.
Triticum.
Schlipen.
Dormire.
Salt.
Sal.
Kommen.
Venire.
Fisct.
Piscis.
Singhen.
Canere.
Hoef.
Caput.
Lachen.
Ridere.
Thurn.
Porta.
Eriten.
Flere.
Stein.
Stella.
Geen.
Ire.
Sune.
Sol.
Breen.
Assare.
Mine.
Luna.
Schuualth.
Mors.
Knauen tag erat illi Bonus dies: Knauen
bonum dicebat
et pleraque alia cum nostra lingua non satis congruentia usurpabat,
ut
Iel.
Vita sive
sanitas.
Baar.
Puer.
Ieltsch.
Vivus
sive
sanus.
Ael. Lapis.
Iel vburt.
Sit
sanum.
Menus.
Caro.
Marzus.
Nuptiae.
Rintsch.
Mons.
Schuos.
Sponsa.
Fers.
Vir.
Statz.
Terra.
Lista.
Parum.
Ada.
Ovum.
Schediit.
Lux.
Ano.
Gallina.
Borrotsch.
Voluntas.
Telich.
Stultus.
Cadariou.
Miles.
Stap.
Capra.
Kilemschkop. Ebibe
calicem.
Gadeltha.
Pulchrum.
Tzo Warthata.
Tu fecisti.
Atochta.
Malum.
Ies Varthata. Ille
fecit.
Wichtgata.
Album.
Ich malthata. Ego
dico.
Mycha.
Ensis.
Jussus ita numerabat. Ita, tua, tria, fyder, fyuf, seis, sevene, prorsus, ut nos Flandri. Nam vos Brabanti, qui vos Germanice loqui facitis, hic magnifice vos efferre, et nos soletis habere derisui, ac si istam vocem pronunciemus rancidius, quam vos Seuen effertis. Prosequebatur delude Athe, nyne, thiine, thiinita, thunetua, thunetria etc. Viginti dicebat stega, triginta treithyen, quadraginta furdeithien, centum sada, hazer mille. Quin etiam cantilenam eius linguae recitabat, cuius initium erat huiusmodi:
Wara wara ingdolou
Seu te gira Galtzou
Hoemisclep dorbiza ea.
Hi Gothi an Saxones sint, non possum diiudicare.
Si Saxones, arbitror eo deductos tempore Caroli magni, qui eam gentem
per varias orbis terrarum regiones dissipavit. Cui rei testimonio sunt
urbes Transilvaniae hodieque Saxonibus incolis habitatae. Atque ex iis
ferocissimos fortasse longius etiam summoveri placuit in Tauricam usque
Chersonesum, ubi quidem inter hostes religionem adhuc retinent
Christianam.
Quod si Gothi sunt, arbitror iam olim eas sibi sedes tenuisse Getis
proximas.
Nec erraturum fortasse, qui sentiat maiorem partem eius intervalli,
quod
est inter Gothiam insulam et Procopiam, quam hodie vocant, a Gothis
aliquando
insessam. Hinc diversa Gothorum, Westgothorum et
Ostrogothorum
nomina:
hinc peragratus orbis victoriis et seminarium ingens
barbaricae
multitudinis.
Habes quae de Taurica Chersoneso ex his Procopiensibus didici.
Editions
and Critical
Studies
The
amber numbers refer to the
Bibliographia Gotica
A. Busbecq´s Letters: Editions and Translations
o472. Augerii
Gislenii
Busbequii
D. Legationis Turcicæ Epistolæ IV.
Quarum
priores duae ante aliquot annos in lucem prodierunt sub nomine Itinerum
Constantinopolitani & Amasiani.
Adiectæ
sunt duæ alteræ. Cum Indice omnium locupletissimo
Paris
(Beys) 1589, 1595
Frankfurt/Main (Wechel,
Marny &
Aubry) 1595
Hanau (Marny & Aubry´s
heirs ) 1605
Hanau
(Schleicher
&
Aubry´s heirs ) 1629
Leiden
(Elzevir) 1633, 1638
Amsterdam
(Elzevir) 1660, etc.
o473. The four
epistles
of A.G.Busbequius; London (Taylor & Wyat)
1694.
o473.1. Travels
into Turkey: containing the most accurate account of the Turks, and
neighbouring
nations, ...
Translated
from the original latin of the learned A. G. Busbequius;
London
(Robinson & Payne) 1744.
o474. Forster,
Charles Thornton & Daniell, Francis Henry
Blackburne:
The
Life and Letters of Ogier Ghiselin de Busbecq, Seigneur de Bousbecque,
Knight,
Imperial Ambassador; London (Kegan Paul) 1881.
(2 vols.; with translations of
the
letters: pp, 86-88, 153-155, 219-222, 287-290, 293)
o475. Vier Briefe
aus der Türkei, von Ogier Ghiselin von Busbeck.
Aus
dem Lateinischen übertragen, eingeleitet und mit Anmerkungen
versehen
von
Wolfram von den Steinen. [Mit 20 Wiedergaben
zeitgenössischer
Holzschnitte und Kupfer;
unter
Mitarbeit von Melchior Lorichs] Erlangen (Verlag der Philosophischen
Akademie)
1926 (= Der Weltkreis 2).
o476. Vier
Sendschreiben
über die Gesandschaft nach der Türkei aus den Jahren
1555 bis
1562 / von Ogier Ghiselin von Busbeck. [Introduction
by Mario Krammer] Berlin
(Weltgeist-Bücher-Verlag) 1926 (=
Weltgeist-Bücher
74-75).
o477. The Turkish
Letters of Ogier Ghiselin de Busbecq, Imperial Ambassador at
Constantinople,
1554-1562,
newly
translated from the Latin of the Elzevir edition of 1633 by Edward
Seymour
Forster;
Oxford (Clarendon) 1927.
477.1. Huussen,
Arend Hendrik: Het leven van Ogier Ghislain de Busbecq
en het verhaal van zijn avonturen als
keizerlijk
gezant in Turkije, 1554-62 -
beschreven, vertaald en van
aanteekeningen voorzien;
Leiden (Sijthoff) 1949. [=
483.5.]
477.2. Vier brieven
over het gezantschap naar Turkije / Ogier Ghiselin van Boesbeeck.
Vertaling
Michel Goldsteen.
Inleding
en aantekeningen Zweder von Martels
Hilversum (Verloren) 1994.
[Latin and
Dutch text]
B. Reports and Studies
o478. Gräter,
Friedrich David: Busbecks und anderer Nachrichten von den teutschen
Gothen
auf der Insel Krimm;
Bragur
4 (1796) 1: 124-131, 2: 36-45. [translation of Busbecq's
letter
of
December 16th, 1562]
o479. Maßmann,
Hans Ferdinand: Wie steht es um Augerius Gislenius Busbecks Gothen in
der
Krimm?
ZDA
1 (1841) 345-366 (= Gotthica minora I/3). Reprinted in Minora IV,
Darmstadt (Syllabus) 2005.
o480. Mannhardt,
Wilhelm: Über eine gothische Mundart in der Krim; KZ
5
(1856)
166-180. Repr. Minora
IV.
[handelt auch von der Cantilena; nach allgemeinem Dafürhalten
ist
die Frankfurter Ausgabe von 1595 zugrundezulegen]
o481. Kluge,
Friedrich: Die Krimgoten; PBB 11 (1886) 563-564.
Reprint in Minora
IV.
o482. Loewe,
Richard: Die Krimgotenfrage; IF 13 (1902) 1-84.
Reprint in Minora
IV.
o483. Schroeder,
Edward: Busbecqs krimgotisches Vokabular; NGWG
1910: 1-16.
Reprint in Minora IV.
o483.1. Philippson,
Ernst [Alfred]: Eine mißverstandene Nachricht über
die
Krimgoten;
PMLA
58 (1943) 564-565.
Reprinted in Minora
IV,
Darmstadt (Syllabus) 2005.
o483.2. Dirichs,
J.F.K.: Die einzigen gotischen Verse; Neoph 35
(1951) 145-151.
Reprint in Minora
IV.
[argues
that the 4 lines recorded by Busbecq are indeed Gothic, and not Turkish
as
had been assumed; offers a translation after discussing textual
problems]
o483.3. Gerhardt,
Dietrich: Das Gotische in der Krim; Südost-Forschungen
5/1
(1940)
200-204.
Repr. Minora
IV.
o483.4. Schwarz,
Ernst: Die Krimgoten; Saeculum 4 (1953) 156-164.
Reprint in Minora
IV.
o483.5. Huussen,
Arend Hendrik: Het leven van Ogier Ghislain de Busbecq
en het verhaal van zijn avonturen als
keizerlijk
gezant in Turkije, 1554-62 -
beschreven, vertaald en van
aanteekeningen voorzien;
Leiden (Sijthoff) 1949.
[= 477.1.]
o483.6. Peringskiöld,
Johan [Fredrik]: Vita Theoderici Regis Ostrogothorum Et
Italiæ,
Autore
Joanne Cochlæo Germano -
Cum
Additamentis & Annotationibus, quæ Sveo-Gothorum ex
Scandia
Expeditiones
& commercia illustrant;
Operâ
Johannis Peringskiöld; Stockholm (Enæanus) 1699. [numerous notes
on the Goths, especially Crimean Goths,
and
notably {p.347} a Swedish translation of Busbecq's poem {reprint KZ
5 (1856) 167}]
o483.7. Kuun,
Géza [Lajos László József]:
De glossis
goticis
apud Busbecquium
in:
Codex Cumanicus bibliothecae ad templum Divi Marci Venetiarum -
primum integro edidit prolegomenis et compluribus glossariis instruxit;
Budapest 1880;
Reprint 1981 by Lajos Ligeti: Budapest
Oriental Reprints
Series B, 1.
[pp. 238-244, 392; suggests that the poem is Turkish]
o483.8. van
de Velde, Roger G: Het Krimgotisch - Berichtgeving
en
Problematiek;
LB
53 (1964) 102-119.
o483.9. van
de Velde, Roger G: Crimean Gothic - the
contemporary Dutch
tradition;
LB
54 (1965) 63-71.
483.10. Johnston,
E. C.: Crimean Gothic cognates; LQ 5 (1966) 33-38.
483.11. Stearns,
MacDonald: Busbecq's Crimean Gothic data:
Distortion
by the non-native informant; LB 64 (1975) 49-58.
483.12. Stiles,
Patrick [Valentine]: A textual note on Busbecq's 'Crimean Gothic':
Cantilena
,
Neophil 68:4
(1984) 637-639. Revised version
in Minora IV, Darmstadt
(Syllabus) 2005.
483.13. Rousseau,
André (ed.): Sur les traces de Busbecq et du gotique; (Collection
UL 3 - Traveaux et recherches);
Lille (Presses universitaires) 1991,
containing
the following essays of specific interest (out of 18):
483.13.1. Kremer,
Dieter: La survivance du wisigotique dans la Péninsule
Ibérique,
221-230.
483.13.2. Nucciarelli,
Franco-Ivan: La structure originelle du texte gotique de
Crimée,
179-199.
483.13.3. Rotsaert,
Marie-Louise: Huit siècles d'apports gotiques au vocabulaire
allemand?
205- 219.
483.13.4. Rouche,
Michel: Une source inconnue sur les Goths, 125-133.
483.13.5. Rousseau,
André: Esquisse d'une histoire du gotique de
Crimée - Le
rôle de Busbecq, 143-165.
483.13.6. Ryckeboer,
Hugo: Le flamand de Busbecq et ses interférences avec le
gotique
de Crimée, 167-178.
483.13.7. Solari,
Roberto: Gotique de Crimée 'cadariou', 201-204.
483.13.8. Wagner,
Norbert: D'où les Goths sont-ils originaires? 111-123.
483.13.9. Wolfram,
Herwig: L'itinéraire des Goths de la Scandinavie
à la
Crimée,
135-141.
483.14. Grønvik,
Ottar: Die dialektgeographische Stellung des Krimgotischen und die
krimgotische
cantilena
;
Oslo (Universitetsforlaget) 1983.
483.15. Høst
Heyerdahl, Gerd: Anmerkungen zum Krimgotischen; ZDA
114:1
(1985)
41-45.
483.16. Matzel,
Klaus: Zu drei krimgotischen Präteritalformen, HS
102:1
(1989)
85-90 [ies / tzo vvarthata, ich malthata].
483.17. Neumann,
Günter & Düwel, Klaus: Alust - ein
krimgotischer Ortsname
? KZ 98:2 (1985) 280-284.
483.18. Hamp,
Eric P[ratt]: Crimean Gothic fers ; JEGP
72 (1973) 60-61
[ fers to be connected to fairus
rather than to wair].
483.19. Molinari,
Maria Vittoria: Considerazioni sul gotico di Crimea; InLi
2
(1975)
97-118.
483.20. Stearns,
MacDonald: Crimean Gothic - analysis and etymology of the corpus;
Saratoga
(Anma Libri) 1978.
[ = StLP 6, Berkeley dissertation 1973;
with a facsimile
of
the first edition of Busbecq's transcriptions]
483.21. Costello,
John Robert: The placement of Crimean Gothic by means of abridged test
lists in glottochronology;
JIES 1 (1973) 479-506 [Crimean Gotic rather a sister
than a
parent
language of Wulfilan Gothic].
483.22. Hamp,
Eric P[ratt]: Western Indo-European notes; IF
81 (1976)
36-40
[4: Crimean Gothic knauen, Old Norse knár;
5:
Crimean
Gothic ich].
483.23. Hamp,
Eric P[ratt]: Crimean Gothic numerals; KN 24 (1977)
275-277.
483.24. Tischler,
Johann: Neu- und wiederentdeckte Zeugnisse des Krimgotischen,
IBS (Vorträge und kleinere Schriften) 21
(1978).
[important]
483.25. Tischler,
Johann: Hethitisch hatuka/i- 'schrecklich' :
krimgotisch atochta
'malum'; KZ 92 (1978) 108-111.
483.26. Nucciarelli,
Franco-Ivan: Il gotico di Crimea menus ; Problemi
germanistici
1 , Perugia (Galeno) 1982.
483.27. Negro,
Pier G.: Gotico di Crimea {ie} ,
{ii}
e {y}; RIL 116
(1982) 131-149.
483.28. Nucciarelli,
Franco-Ivan: L'ordine originario del glossario gotico di Crimea
in:
Pierangiolo Berrettoni [ed.]: Studi linguistici in
memoria di
Angelo
Penna; Rimini (Maggioli) 1983, pp. 183-206.
483.29. Stearns,
MacDonald: Das Krimgotische
in:
Heinrich
Beck (ed.): Germanische Rest- und
Trümmersprachen
(= 3rd supplement to the Reallexikon
der germanischen Altertumskunde),
Berlin (de Gruyter) 1989; pp. 175-194.
Nachtrag
2005: Alfred Bammesberger:
Krimgotisch stap
"Geiß"; HSF
117:2 (2004) 312-314.
Naturgemäß
haben sich vermehrt heimische Forscher zu der Thematik
geäußert.
Daher
muß
zur Darstellung der folgenden Einträge der
kyrillische
Schriftsatz installiert sein.
Арсений: Готская епархия в Крыму. – Журнал министерства народного просвещения, 1873 г., № 1, с. 60 – 86.
Беликов Д.: Христианство у готов. – Казань : 1887 г.
Борисов І.: Иннокентий Записки о епархии готской. – Херсонские епархиальные ведомости, 1862 г.,
Браун
Ф.А.:
О крымских готах. – Спб. : 1890 г.
Braun,
Friedrich:
Die letzten Schicksale
der Krimgoten. – Sankt Petersburg 1890.
Jahresbericht
der Reformierten Kirchenschule zu St. Petersburg für 1889/90. Reprint: Gotica
Minora IV (2005)
Браун Ф.А.: Черноморские готы и следы их долговременного пребывания на юге России. – Записки Архитектурное наследство, 1894 г., т. 24, с.
Васильев
А.A.:
Готы в Крыму. – Известия Российской академии истории
материальной
культуры, 1921 г., т. 1, с. 265 – 344; Известия
государственной
академии истории материальной культуры, 1927 г., т. 5, с. 179
– 282.
Vasiliev,
Alexander
Alexandrovich:
The Goths in the
Crimea. –
Cambridge (Massachusetts) 1936. – 293 p.
(The Mediaeval Academy of America). Partial reprint in Gotica Minora IV, Darmstadt
(Syllabus) 2005.
Веймарн Є.В.:
Одне з важливих питань ранньосередньовічної історії Криму. –
Середні
віки на Україні, 1971 р., т. 1, с. 61 – 65.
Герцен
А.Г. / Могаричев
Ю.М.: О возникновении
Готской епархии в Крыму. – Материалы по археологии, истории и
этнографии Таврии, 1991 г., т. 2, с. 119 – 122.
На соборі 787 р. був присутній представник
єпархії Нікопола Готського (це місто на Дунаї, не в Криму). Тільки
список єпархій доби Лева Мудрого (886..911 рр.) достовірно називає
Готську єпархію в Криму.
Кулаковский
Ю.А.:
К истории Готской
епархии в Крыму в 8 в. – Журнал министерства народного
просвещения,
1898 г., № 2, с. 173 – 202.
В 1891 р. надруковано новий список єпархій
Константинопольського патріархату. Його слід датувати 2 п.8 ст., часом
встановлення хозарського панування. В цьому списку Готська митрополія
займає 37-е місце. В її складі 7 єпархій. Розглядається питання про
розташування міста Фули. Наведено аргументи на користь Старого Криму.
[Курті
Ж.] Curtis G.G.:
De quelle nation étatien ces étrangers venus de
la
Crimée, qui se
présentaient à Busbecq, ambassadeur allemand
à
Constantinople ? –
"Труды 6-го археологического съезда", М., 1888 г., т. 2, с. 187
– 190.
"До якої нації належали посланці з Криму, що
їх описав німецький посол в Константинополі Бусбек ?" Міркування щодо
мови тих кримських готів.
Пиоро
И.С.:
Крымская Готия : очерки
этнической истории населения Крыма в позднеримский период и ранее
средневековье. – К. : Либідь, 1990 г. – 200 с.
Населення, якого не було (концепція існування
середньовічних таврів, скіфів і ранніх слов'ян у Криму). Етнічні
процеси 3 – 1 п.5 ст. в північному Причорномор'ї і їх роль в
історії
населення Криму. Готи в південно-західному Криму і локалізація "області
Дорі". Сармато-алани в Криму в пізньоримський період і в ранньому
середньовіччі.
Пиоро И.С.: К вопросу о потомках крымских готов. – "Международные отношения в бассейне Чёрного моря в древности и средние века", Ростов-на-Дону, 1999 [?] г., с.
Піоро
І.С.:
Кримські готи в світлі археологічних та етнологічних досліджень
–
Археологія, 2000 р., № 3, с. 18 – 27.
С. 24 : "Присутність готів-германців в кримському конгломераті
– це
факт доведений", в т.ч. письмовими джерелами 13 – 16 ст.
Равдоникас В.Й.: Дорос-Феодоро, столица готов в Крыму – Человек и природа, 1929 г., № 2, с.
Равдоникас В.Й.: Пещерные города Крыма и готская проблема в связи со стадиальным развитием северного Причерноморья. – Известия государственной академии истории материальной культуры, 1932 г., т. 12, с. 5 – 108.
Сидоренко В.А.: "Готы" области Дори Прокопия Кесарийского и "длинные стены" в Крыму. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1991 г., т. 2, с. 105 – 118. Аналіз термінології Прокопія.
[Томашек
В.] Tomaschek Wilhelm: Die Goten in Taurien.
–
Vienna (Alfred
Hölder)
1881.
"Готи в Таврії". (
Ethnologische
Forschungen über Ost-Europa und
Nord-Asien 1 )
Reprinted in Gothica
Minora IV,
Darmstadt (Syllabus) 2005